| Головна » Статті » Образотворче мистецтво |
Малювання деталей обличчя олівцем
Що може бути більш цікавим та захоплюючим, ніж зображення обличчя людини на папері, причому виконуючи дану роботу олівцем. В цьому є щось магічне і загадкове, неначе відчувається подих далекого минулого. Та, слід зауважити, що ця праця є зовсім не простою, як може здатись на перший погляд, вона потребує наполегливості і досить великих затрат душевних сил. Отже, для будь-якого дилетанта в даній справі потрібно знати основні принципи роботи і, звичайно ж, добре роздивитися обличчя людини, яке збираєтесь малювати. Візьміть аркуш паперу та олівець, який краще заточувати ножем, адже кінець грифеля стає тонким і зрізаним, що дозволяє зображати більш точні лінії. Після чого намалюйте ледь видимий прямокутник, визначивши, приблизно, співвідношення висоти та ширини. Як ви здогадалися, даний прямокутник – це і є овал обличчя, який потрібно розбити горизонтальною та вертикальною лініями.
Після чого шукаємо зовнішні куточки очей, вони знаходяться під кутом по відношенню до внутрішніх куточків очей, знайдемо його приблизно, і проведемо лінію від внутрішнього куточка до зовнішнього, повторивши дану дію для іншого ока. Знаходимо ширину очей. В більшості людей, вона дорівнює відстані між внутрішніми куточками очей (якщо ви намалюєте ширину очей меншою, ніж відстань, то портрет вас лякатиме своєю негарністю). Знаходження середини ока, не складатиме труднощів, оскільки маємо ширину ока, потім – знаходимо висоту та крайні точки верху та низу ока. Малюйте очі в різних положеннях та із різних точок зору. Щодо зіниць, то вони замальовуються повністю, тільки залишається невеликий блиск, а також малюємо внутрішні радужки навколо зіниці. Малюємо вії, які одразу оживлять обличчя та зроблять його реалістичним. У дітей радужна оболонка виглядає більшою в порівнянні з повіками.
Для того, щоб намалювати ніс, потрібно визначити розміри ширини і як задалеко кінчик носа знаходиться від лінії очей. Відносно лівого та правого країв носу, то тут орієнтуємось на внутрішні куточки очей і дивимось наскільки край носу зміщений до центру або ж навпаки. Взагалі, ніс досить складно малювати, оскільки він змінює свою форму, в залежності від точки зору. Слід визначити основні області світла та тіні ( максимальна кількість світла, в-основному, знаходиться на переніссі і в кінці носа, а сама інтенсивна тінь – в основі ніздрів). Старайтесь передати саме цей контраст, щоб уникнути перенасиченості малюнка.
Більш точній і реалістичній передачі на аркуші об'єкта допомагають товщини об’єктів обличчя, адже у всього є товщина. Товщина вік, брів, вій, ніздрів. Також у всього є якась освітленість чи тінь. Ось у результаті, це все дає набагато більшу реалістичність. Потрібно виявити тіньову сторону обличчя, тоном допомагаємо виявити форму. Посилюємо тон у тих місцях, де форма йде в тінь: на скулах, лівій частині лоба, підборідді, верхній губі, лівому крилі і внизу носа, на шиї, як показано на малюнку. В кожної людини можуть бути анатомічні нерівності обличчя, тому це також потрібно вимірювати і враховувати, а також деталізуємо волосся.
| |
| Переглядів: 17734 | Коментарі: 1 | | |
| Всього коментарів: 1 | |
|
| |
