Останнім часом з’являється все більше прихильників у художнього стилю – хай-тек, якому притаманний мінімум прикрас, декоративних надмірностей, а також максимальна функціональність. У даному стилі поєднуються різноманітні технічні та архітектурні форми, зокрема елементи металевих конструкцій та інженерних технологій. Для будівель та конструкцій притаманні строгі прямі лінії та прості геометричні форми. Кольорова гама одноманітна та однотонна, щодо світла, то воно гармонійно поєднується із простором та його розподілом. Оформлення фігури – спокійне, за наявності мінімум декору. Використовується велика кількість скла та металу, цим самим підкреслюються елементи майбутнього. З’являються скляні багатоярусні галереї з цікавими металевими елементами, яких призначення бути торговими комплексами та розважальними установами.

Художня течія виникла у Великобританії у 70-ті роки XX століття. Зауважу, що більшість споруд, які виконані у стилі хай-тек через свою громіздкість мають високу вартість.

Найбільш яскравим представником стилю є архітектор Норман Фостер. Архітектор народився у місті Манчестері, що у Великобританії 1 червня 1935 року у сім’ї робітників. Після служби в королівських військах, Фостер почав відвідувати Манчестерський університет архітектури, після чого ще 2 роки навчався в Школі архітектури при Єльському університеті. Після закінчення школи, отримав вчений ступінь магістра. Одного разу Фостер познайомився із Річардом Роджерсом, з яким відкрив "Бюро чотирьох”. З даного закладу і поширився стиль хай-тек, який черпав своє натхнення із творчості російського архітектора В. Г. Шухова. 

Перед творчістю Нормана Фостера схиляється весь світ, адже його роботи унікальні та вражають своєю геніальністю. Однією із таких робіт є реконструкція Німецького парламенту (90-ті роки минулого століття). Архітектор вирішив доповнити будівлю скляним куполом та, зберігши історичний зовнішній вигляд будівлі, абсолютно все змінив у середині. Більшість стін знесли і замінили на легкі конструкції із сталі та на покриття із світлого декоративного каменю та бетону.

Туристи завжди відвідували Рейхстаг, але після реконструкції популярність споруди значно зросла, адже завдяки скляному даху-купола, з нього відкривається вид на весь Берлін, причому панораму видно на всі 360 градусів. На тій же висоті знаходяться сад та ресторан.

Ще одною роботою архітектора є будівництво терміналу аеропорту "Станстед”, що знаходиться на відстані 50 км від Лондона. Як завжди Фостер підійшов до справи із девізом "складна простота”, цим самим забезпечивши собі геніальність кінцевого результату. Особливість конструкції полягає в тому, що дах тримається на каркасі із труб, що мають вигляд перевернутих пірамід, їхня функція полягає в захисті споруди від дощу та снігу. При цьому споруда є дуже світлою та виглядає як великий скляний куб.

Прекрасним творінням архітектора є "Сіті-хол”, що знаходиться у Лондоні. Будівля розташована недалеко від Тауерського мосту на набережній Темзи. Споруда за формою схожа на яйце, що тонко нарізане скибочками. Вибір архітектором такої форми пояснюється тим, що він прагнув, щоб "Сіті-хол” заощаджував електроенергію. До речі, покриття складається із 3844 скляних панелей, кожна із них є абсолютно унікальною. Кожний аркуш вирізували спеціальним лазером. Всередині споруди є гвинтові сходи, якими можна піднятись до десятого поверху. В "Сіті-холi” працюють чиновники мерії Лондона.

У Астані (Казахстан) побудований торговий центр "Хан-Шатир”, що за своїм виглядом нагадує намет. Дах у будівлі зроблений із сукупності сталевих прутів, і покриває територію площею 140000 кв.м. (прирівнюється до площі 10 футбольних полів). Цей дах зроблений у вигляді похилого конуса та встановлений за три місяці 650 промисловими альпіністами.

Фостер працював над будівництвом лондонського стадіону «Уемблі» (2007 рік), зокрема над унікальною 130-метровою аркою, що підтримує розсувний дах. Арка не кидає тінь на поле, завдяки чому швидше росте трава. Вночі з усіх кінців Лондона можна побачити арку, що яскраво освітлюється. На стадіон можна потрапити як сходинками, так і піднімаючись ескалаторами, довжина яких перевищує 400 метрів.

У Нью-Йорку Фостер побудував вежу Херста, під дахом якої знаходяться видавництва відомих глянцевих журналів Cosmopolitan та Esquire. При будівництві вежі застосовані екологічні інновації: дощова вода, що накопичується у резервуарах, використовується для роботи кондиціонерів та поливу рослин, а потоки повітря, що оточують споруду – допомагають вентиляції. Вежа покрита сітчастою оболонкою, а величезні вікна – панелями із броньованого скла, висотою в 4 поверхи. Більшість металу, що використовувалась для будівництва, була продуктом вторинної переробки.

Норман Фостер розробив проект одного із найдовших (25 км) та високих мостів у світі – Віадук Мійо (Франція). Завдяки мосту, зникли пробки на трасі А75, що з’єднує Іспанію та Південну Францію. Він складається із безлічі приладів та датчиків, що до міліметра відстежують зрушення у конструкції. Щосекунди відбувається 100 замірів у секунду. Міст вдало поєднався із благородною архітектурою Франції. Споруда захоплює своєю амбітністю, адже складається із семи високих споруд та дорожнього безмежного полотна.

Творчість Нормана Фостера оцінили різноманітними нагородами, найбільш вагомим є те, що архітектор є лауреатом Імператорської і Прітцкерівської премій, бароном Великобританії, а також членом російської академії мистецтв.