| Головна » Статті » Образотворче мистецтво |
Як навчитися малювати обличчя? (Фото + відео)
Намалювати обличя красивої дівчини, чи своєї коханої дівчини, або хлопця... Хочете? На сайті vlad-arts.com я знайшов детальний урок по малюванню обличчя від художника і дизайнера Володимира Дручина. Урок не є розроблений для професіонального малюнку, але напів професіональний малюнок майстерною рукою повинен получитися. Тут показано на що потрібно звертати увагу і в якій послідовності виконувати дії. Якщо на все звернути увагу і попрактикуватися то у вас все получиться. Практика, практика і практика.  1. Отже, в першому етапі Дручин каже «Дайте мені точку опори, і я переверну світ!». Тому першим, після того, як ви берете в руки лист, повинно бути знаходження вашої «точки опори», а точніше двох точок - внутрішніх куточків очей. Просуваючись від цих точок ви зможете гарно завершити малюнок.  Спочатку ви повинні визначити габарити аркуша і розташувати уявно об'єкт на аркуші. Звичайно, якщо у вас немає достатнього досвіду малювання, то необхідно визначити габарити голови чи обличчя і відміряти і позначити на аркуші, щоб не вийти за рамки аркуша. Тому якщо ви визначилися з габаритами обличчя можете сміливо позначати знаходження тих самих внутрішніх точок куточків очей. Виміряйте висоту обличчя, позначте його середину, визначте наскільки рівень очей вище середини і позначте кутики очей. Проводите горизонтальну лінію. Потім знаходите центр особи (це далеко не завжди центр габариту об'єкта по горизонталі, необхідно знайти саме центр особи, так як при повороті особи центр зміщується) і вимірюєте наскільки внутрішній куточок ока зміщений від центру. І тоді таким же чином знаходите другу точку (внутрішній куточок другого ока). Зверніть увагу, що частіше за все, ці точки (внутрішні куточки очей) не знаходяться на одній лінії, швидше за все вони знаходяться під кутом, так як голова трішки може бути нахилена. Тому необхідно не тільки виміряти відстань від центру до куточків очей по вертикалі і горизонталі, а й так само виміряти кут. 2. Знайшовши внутрішні куточки очей і тільки ми ще нічого природнього намалювати не зможемо. Щоб намалювати принаймні очі потрібно знайти ще зовнішні куточки очей. По суті вам необхідно виконати декілька простих дій.  Оскільки, як бачите, зовнішні куточки очей по відношенню до внутрішніх так само знаходяться під кутом найчастіше (завжди по-різному, залежить від окремо взятої людини) то вам необхідно виміряти кут для кожного ока. Просто проведіть лінію під визначеним вами кутом від внутрішнього куточка до зовнішнього і повторіть це для другого ока. Тепер необхідно на цій лінії (для кожного ока) відзначити власне зовнішню точку ока, що буде і визначати їх ширину. Хочеться відзначити, що в більшості людей ширини очий якраз дорівнює відстані між внутрішніми куточками очей. Тому можна так і поставити точки, а можна і справді виміряти і довідатися чи ваша персона відповідає середньо-статистичній моделі, чи ні. Ще автор відзначає, що якщо ширина очей буде більше, ніж відстань між внутрішніми куточками очей, то малюнок хоч і буде не зовсім схожий, але швидше за все, буде симпатичний. Якщо ж навпаки, то вийде щось не дуже приємне (в залежності від того, як сильно ви помилилися в розмірах). 3. Відстань між очима і ширина очей ми знаємо. Залишається визначити висоту очей і уточнити їх обриси.  Оскільки у нас є лінія середини кожного ока під кутом, то тепер ми можемо від неї відміряти верх і низ очей. Після вимірювання проводимо паралельні лінії, які відзначають власне верх і низ. Ще вам знадобиться визначити крайні точки верху і низу (тобто точки найбільш віддаленні від центру вісі ока). Вони не обов'язково, я б сказав навіть не повинні бути по-центрі між крайньою внутрішньою і зовнішньою точками ока. Всі крайні точки ока у вас є. Тепер дивіться на персону малюнку і спробуйте відтворити їх форму на папері. Автор радить відчути лінії. 4. Вже можемо визначати величину і помічати віки.  Відміряйте відстань від верху (або низу) ока до верху (або низу) повіки. Позначаємо їх за контурами очей трішки зближаючи біля країв. 5. Наступний етап - малювання брів.  Потрібно першим ділом знайти внутрішні точки брів. Орієнтуватися для цього добре на внутрішні куточки очей. Спочатку проводимо уявну вертикальну лінію від внутрішнього куточка ока і дивимося точка брови буде на цій лінії, чи ближче до центру обличчя, а може навпаки дальше. Дивимося, як розташовані внутрішні точки брів по відношенню до верхніх точок повік, і на якій відстані від крайніх внутрішніх точок ока. Далі від цих точок ви вже можете визначити кути нахилу брів і провести ці лінії. У кожної брови є найчастіше помітний злам, для того, щоб зрозуміти з якого місця він почнеться, варто дивитися на очі і визначити від якої їхньої точки він починається. Завжди малюючи якусь частину потрібно дивитися на іншу. Потрібно з простих кроків складати складне зображенн. Що стосується носа. Спочатку необхідно відзначити габарити ширини і потім наскільки кінчик носа віддалений від лінії очей (легше міряти від внутрішніх куточків очей). Відносно лівого і правого країв носа все просто, дивіться на внутрішні куточки очей і подумки провівши вертикальну лінію (або користуючись олівцем) дивіться наскільки край носа зміщений або до центру особи, або навпаки до її краю. Кінчик носа зручно міряти взявши за основу ширину від центру між очима до краю ока. На даному прикладі це відстань якраз майже дорівнює відстані від лінії внутрішніх куточків очей до кінчика носа (відзначено зеленим). Просто коли у вас вже є точки опори, користуйтеся ними, дивіться від чого можна відштовхнутися і за допомогою чого можна вимірювати наступний відрізок. 6. Малюємо губи...  Спочатку зручніше відміряти відстань від кінчика носа до кінчиків верхньої губи і відзначити ці точки (на прикладі позначено зеленим). Відзначаючи ці точки так само звертайте увагу де вони знаходяться по відношенню до частин носа, ніздрів (справа в тому що як би вам це не здавалося, обличчя у всіх не симетричні і губи в тому числі, до того ж якщо особа перебуває під кутом то симетрії точно ну буде). Відстань від кінчика носа до низу верхньої губи частіше всього рівна відстані від ніздрі до протилежної межі носа (по горизонталі). Далі відзначаємо зовнішні куточки губ. Це просто зробити, визначивши наскільки вони виходять за межі країв носа (якщо подумки провести вертикальні лінії від країв носа, або використовуючи олівець). Для того, щоб визначити наскільки куточки знаходяться нижче кінчика носа знову таки простіше взяти вже наявний відрізок, наприклад ширину носа і відкласти цей відрізок від кінчика носа, оскільки бачимо що вся ширина носа набагато більше, ніж відрізок до кінчиків губ, то шукаємо відрізок найбільш близький до цього. 7. Тепер відзначаємо край нижньої губи.  Думаю суть ви вже зрозуміли і зараз так само спробуєте знайти відрізок, відповідний відстані від кінчиків губ до краю нижньої губи по висоті (наприклад відстань від кінчика носа до кінчиків губ або висота очей. В кожної людини по своєму. 8. Тепер можна навіть трошки деталізувати те що є, таким чином десь уточнивши правильні обриси очей, носа і губ. Вимальовуємо ямочку між носом і губами (якщо така існує), зморшки під очима...  Володимир відзначає, що більш точній і реалістичній передачі на аркуші об'єкта допомагають товщини обєктів обличчя, адже у всього є товщина. Товщина вік, брів, вій, ніздрів. Також у всього є якась освітленість чи тінь. Ось у результаті це все надає набагато більшу реалістичність. 9. Тепер можна намітити контури скул, підборіддя. Тобто нам потрібно визначити і намалювати краї обличчя. Тут можна малювати відштовхуючись від того що вже намальовано, розуміючи анатомію тіла і чому там десь щось випирає. Потрібно розуміти де можуть бути і де є нерівності обличч і чому все так з анатомічної точки зору. Якщо ви це не розумієте прийдеться знову ж таки вимірювати. Але вимірюйте практикуйтеся по декілька раз і у вас все почне виходити.  Підборіддя міряємо від нижнього краю губ, а бокові точки обличчя від зовнішніх країв тих самих губ. 10. Продовжуємо малювати контури обличчя...   11. Малюємо сльозові каналки.  12. Помічаємо краї райдужного ока. можна також ж намалювати волосся.  13. Показуємо зрачки. Вони замальовуються повністю і тільки пробіл залишається для блику.  14. Малюємо внутрішність райдужки (навколо зіниці). "Це схоже на малюнок кардіограми, тільки по колу." - пише автор уроку.  15. Накидаємо першу тінь...  16. Додаємо більше тіні і деталізуємо волосся.  17. Додаємо вії і зразу бачимо як оживає обличчя. Воно стає більш реалістичним. І в кінцевому результаті отримуємо таке зображення (або подібне :))... Основне правило якого радить притримуватися автор - малюючи одну частину обличчя завжди дивися на іншу. Все тому що всі частини повязані і розміщені відносно один до одного на певній відстані і під певним кутом. Малюючи ніс дивіться на очі, малюючи губи дивіться на очі і ніс і так далі. Спочатку це все дуже важко і не зрозуміло. Але у вашій голові повині проходити думки, розрахунки, працювати уява. Зразу потрібно себе більше примушувати, а потім все буде виходити на "автоматі". Тому, щоб добре малювати потрібно це робити кожен день з бажанням і ентузіазмом. Можна безкінечно все відмірювати, але кінцеві штрихи робиться "на око". І якщо у вас не працює відчуття реальності в малюнку ваше обличчя не буде схоже на справжнє ніколи. | |
| Переглядів: 69850 | Коментарі: 5 | | |
| Всього коментарів: 5 | |
|
| |
0
